Я в минуле погляд направляю, Там моє дитинство безтурботне, Там улюблена лишилась лялька, Там карлючки у нових блокнотах.. Там невтомно у саду стрибаю, Трохи смугла, та без меж щаслива, Там суницю в мисочку збираю, Їм ще трохи недоспілі сливи.. Там не дуже жарко в дні спекотні, Дощ – не привід сумувати... Та ж яке дитинство це коротке, Дивовижне, радістю багате.. Ні, я не про те, щоб повернутись, Просто спогади приємні маю... І ніяк не можу я збагнути Як роки так швидко проминають? ©️ Наталя Загородня
June 30, 2025 779 5
