Місто Майстрів: post #613 — TG.ME

Ірина Мачинська про Лілу: ☀️ Коли світло падає на ті частини нас, які ми зазвичай не помічаємо... Останнім часом у мене багато запитів на індивідуальну Лілу. І я все більше помічаю цікаву річ: люди, які приходять до мене, часто приносять не лише свої запити, а й несвідомо підсвічують щось важливе в мені самій. Іноді це боляче - як каже один мій знайомий: «Болить его». Руйнується звичний образ себе - наче життя забирає в тебе ще одну красиву ілюзію про себе. З іншого боку, я радію таким моментам. Бо якщо щось мене зачепило, викликало внутрішній супротив - значить, там є щось живе. Щось, що просить уваги, прийняття і трохи більше любові. Бо насправді болить те, що ще не прийняте або не до кінця прожите. Я дуже вдячна таким зустрічам. Бо те, що підсвітилося, вже неможливо повністю розбачити. Воно починає жити в полі моєї уваги, а разом із цим з'являється можливість щось переосмислити, відпустити або, навпаки, повернути собі, як втрачену частину. Мені здається, що дорослішання починається не тоді, коли ми стаємо кращими. А тоді, коли перестаємо відвертатися від тих частин себе, які не вписуються в наші уявлення про те, якими ми маємо бути. І, мабуть, чим більше я дозволяю собі бути в контакті зі своїми власними процесами та пізнавати власну тінь, тим менше прагну бути людиною, яка знає, як правильно. Натомість більше спираюся на досвід, присутність і здатність бачити те, що іноді вислизає від уваги самого учасника. І завжди нагадую собі: я не можу пройти шлях за людину, але можу створити простір, у якому цей шлях стає більш видимим, безпечним і чесним. Останнім часом під час процесу я все більше ловлю себе на тому, що в якійсь момент як ведуча, я перестаю бути людиною, яка тільки «щось робить для інших". Виникає відчуття спільної подорожі. Так, звісно, ролі різні, відповідальність різна, але процес завжди двосторонній. І, мабуть, саме тому мені так близька Ліла. Це інструмент, який допомагає побачити себе чесніше. Побачити, де я зараз знаходжуся, які сценарії проживаю, що заважає рухатися далі і що, навпаки, готове народитися в моєму житті. Особливо символічно зустрічатися з цими питаннями в період Літнього Сонцестояння. Це час, коли Сонце досягає своєї найбільшої сили. Час світла, ясності та усвідомлення. І, можливо, саме зараз варто поставити собі питання: 〰️ Що в моєму житті готове вийти на світло? 〰️ Що я більше не хочу ховати від себе? 〰️ Який наступний крок проситься бути зробленим? Ліла не дає готових відповідей. Але вона допомагає побачити те, що ми звикли не помічати і розірвати замкнуте коло по якому ми можемо ходити роками. І там, де ще вчора був глухий кут, починає з'являтися простір для руху. І для мене найцінніший момент, коли в очах людини знову з'являється та сама іскорка життя. Коли повертається інтерес, ясність, відчуття себе живою. Саме такі моменти надихають мене продовжувати бути ведучою - бути в цьому творчому процесі, довіряти йому і разом з учасниками щоразу відкривати нові грані себе та людської природи. 🫶 Запрошуємо бажаючих на групову Лілу на Літнє Сонцестояння 〰️ Онлайн - 19 червня з 17.00 до 21.00 〰️ Офлайн - 20 червня з 16.00 до 20.00 Якщо відчуваєте поклик, пишіть нам в особисті. А індивідуальна робота як завжди по запису на зручний для вас і для ведучої час) Організаційна інформація за посиланням 🔖 Наші Контакти:🔖 +38 (050) 612-67-02 (Viber, Telegram, WhatsApp) +38 (097) 880-78-29 Instagram: GorodMasterov13 Facebook: Місто Майстрів