Всеосяжна ейфорія від начебто щасливого перетворення Англії на гостроатакувальну команду, що здійнялась після звитяги над хорватами, минула відразу після 0:0 із ганцями. Не майструвати ж нові висновки після Панами (котра, до слова, виглядала поважно, а в перших двох турах серйозно змагалась за очки)... Тож досі неясно, яка вона, ця Англія Тухеля, насправді. Але ота форма, в якій вийшли вчора, – прекрасна.
Відрадно, що в заявці збірної Хорватії – 10 людей, нині чи колись афільованих із Кальчо. Хтось є лідером, хтось є легендою, хтось перспективний, хтось просто важливий для команди середняк. А хтось Понґрачіч... Як його взагалі туди беруть?
Гана, поставши невиразною (зате переможною) в першій грі, неприємно здивувала. Тоді ж і відбувся головний момент групи – святкувальний душевний забіг 73-річного Карлуша Кейруша до трибун у Торонто.
Група K
Колумбія справила винятково сильне враження (так буває приблизно завжди), можуть зайти далеко – сітка сприяє, тим паче турнір для них домашній.
Поки в сусідній групі легендарний футболіст збирав 6 голів у 3 матчах і ставав найкращим бомбардиром в історії ЧС, у цій – не менш легендарний автор дубля у ворота Узбекистану розповідав, що він «Айм-бек». З таким іменем йому би забивати за Узбекистан, а не проти.
Група J
Тут оповідь про один-єдиний матч: 3-й тур, Австрія – Алжир.
Нікого не влаштовує поразка, обох задовольняє нічия. Все ніби просто. Та не все.
Австрію ця мирова відправляла в забійну сітку: на Іспанію, а далі – Португалію/Хорватію. Алжир же з третього місця отримував Швейцарію, а потім Колумбію/Гану.
Тож араби хоч і мали історичний шанс покарати суперника за вікопомну «хіхонську ганьбу» (на ЧС-1982 австріяки з німцями в 3-му турі, швидко встановивши потрібний обом результат, фактично зупинились і викинули алжирців із турніру), але ціна та ризик кусались.
Здавалось, прагматизм переважив і ніяка помста не планується: десь на 75-й хвилині, за рахунку 2:2, Алжир почав флегматично перекочувати м'яч, а Австрія (команда-синонім пресингу) припинила пресинг.
Так тривало аж до 90+3 – раптом Марез виводить своїх уперед, 3:2. Екстаз алжирців. Німий розпач австрійців – вони вилітають. Справедливість! Сатисфакція!
Часу лишається дрібка – хвилини півтори. Не встигнуть! Устигли... 3:3.
Ця нічия звільнила від плей-оф Іран і для нього, ймовірно, теж прославиться ганьбою.
Цього разу – канзаською.
FootballDyvan
