В останньому турі німці забули, що вийшли на матч чемпіонату світу, а не на базар за помідорами, тож одягнули те, що вдягнули. І зіграли так, як зіграли. І результат здобули десь той, який мав статися ще в другому турі, але – хвала Денізу Ундаву й гальмівному мисленню Сімона Адінґра – не стався.
Окреме кіно – пейзаж кавалків трави, складених у несиметричний пазл, на стадіоні в Нью-Йорку (там ще буде фінал). На Східному узбережжі це величають газоном.
У Еквадору, попри те, що перші два матчі були фактично домашніми, м'яч не ліз у ворота (Еннеру Валенсії, схоже, пороблено). Уперше (і вдруге теж) поліз аж проти невмотивованої Німеччини... Мають чудовий склад (на окремих позиціях – видатний, на інших – просто непоганий або добротний). Любо бачити в основі такої команди Джона Єбоа – чемпіона Серії Б (таких на ЧС загалом аж троє!)
Від кадрової розкоші Кот-д'Івуару знаменито отетерів ще перед першим туром, коли в запасі (!) спостеріг не лише гравців Інтера, Аталанти, Роми, Монако, а й зірочку Англійської Бройлер-ліги – Амада Діалло... Втім, на 1/16 фіналу втрапили у чистий цугцванг: дербі проти Франції або рандеву з Голандом.
Група F
Перші два матчі Тунісу – єдині на цьому ЧС, які, по суті, проспав. Мінусів не бачу.
Швеція дзеркально відтворила подвиг збірної України з ЧС-2006, а в третьому турі на пару з Японією офіційно відкрила сезон недоскандинавських нічиїх, так до пуття й не з'ясувавши, хто менше воліє зустрічі з Бразилією. Лінійний сюжет гри, проте, зазнав цікавих поворотів, коли на старті другого тайму японці повели, а голландці пропустили один від тунісців. Почалось велике рахівництво, але досить швидко закінчилось (а на кого потраплять шведи – сам дідько досі не второпає). Зручна ілюстрація головного недоліку формату з виходом третіх місць, бо за минулої системи цей матч із напівтовариського перетворився б на стиковий.
Нідерланди таки гратимуть проти Марокко. Бідні Нідерланди. І мова тут не про футбольну команду...
Група D
Чув, збірну США місцеві новоспечені любителі соккеру після двох турів носили на руках. Після третього (який уже нічого не вирішував) – невдоволено засвистали просто на стадіоні. Така вона – вибаглива соккерна країна.
Турків, по правді, навіть шкода (тільки не Мюльдюра – стукач дістав по заслузі). Є талант і клас, але смикана імпульсивність нарвалась на непоказних, зате добре вишколених суперників. І Америку ж як обіграли! Нечесно, що з групи виходять тільки три команди. Повинні виходити чотири!
Сезон недоскандинавських нічиїх був охоче продовжений у Каліфорнії – «постаралися» австралійці з парагвайцями (взагалі-то два якісно організовані, працьовиті колективи, яким важко буде не співчувати в плей-оф).
Чіркаті, Вольпато, Італьяно... Австралія – італійська команда
А щодо барвистого «правила Вінісіуса» – враження вже, певно, кожен склав собі сам. Головне – дочекатись, аби карати почали не лише престіаннів та альміронів, а й беллінґемів.



