Бо нас у цих стосунках, як окремої особистості, вже немає.
Людина також не отримує емпатії та простору для своїх почуттів, бо наша реакція скоріше про:
«Як я можу тебе врятувати?»
а не:
«Як я можу тебе побачити і побути з тобою поруч, коли в тебе сум, злість, заздрість чи навіть радість?»
Кожна людина здатна сама впоратися зі своїм життям та своїми емоціями.
Ми не маємо жодної влади над емоціями іншої людини і не є авторами її самопочуття.
Вона може засмутитися, коли ми не прийшли вчасно на зустріч, бо має потребу в тому, щоб спиратися на ваші домовленості.
Але і у вас була потреба у визнанні, коли ви дороблювали ту термінову задачу, через яку запізнилися. І ваші потреби однаково важливі.
Фокус на своїх потребах і почуттях робить справжню магію. А вміння чесно сказати про них іншій людині - справжній контакт та близькість. А головне, це в рамках ваших повноважень та контролю.
👤 Автор: Анна Сергієнко
