Білл Гейтс сьогодні опублікував есе про ШІ. Каже, що це перше з серії. Переказую стисло, бо тут кожен абзац вартий уваги.
У мене було два життя. У першому я будував софт у Майкрософт. У другому, з 2008 року, віддаю зароблені гроші на здоров'я і освіту. Обидва досвіди формують мій погляд на штучний інтелект.
ШІ стане або найбільшим вирівнювачем в історії, або найгіршим джерелом несправедливості. Навіть за найкращих обставин перехід в еру ШІ буде одним з найтурбулентніших періодів в історії людства.
Зараз ми до нього не готуємось. Люди недооцінюють масштаб з двох причин. По-перше, моделі досі помиляються, і важко уявити, що вони замінять людину. Але проблема надійності вирішується швидко. По-друге, аналогії з минулими технологіями оманливі.
Персональному комп'ютеру знадобилось двадцять років, щоб змінити роботу. ШІ працює на пристроях, які в нас уже є, і говорить нашою мовою. Нам не треба адаптуватись до нього. Він адаптується до нас.
Цього разу справді інакше. Усе життя я хотів, щоб інновації йшли швидше. З ШІ мої почуття складніші. Найбільше часу на підготовку потрібно тим, у кого його найменше: працівнику бухгалтерії, якого замінить бот, або людині за двадцять доларів на годину, чиє місце займе робот за десять.
Якби хтось мав реалістичний план, як уповільнити розвиток ШІ глобально, я б його підтримав. Але цього не станеться. Геополітичні й економічні стимули женуть на повній швидкості.
Три великі ризики.
Перший. Багато робочих місць зникнуть назавжди. У 1933 році, під час Великої депресії, безробіття в США було близько 25 відсотків. Тоді економіка відновилась. Цього разу відновлення не прийде з економічним циклом.
Продажі, підтримка клієнтів, розробка софту, юридичні асистенти постраждають першими, але хвиля піде далі: оцінка кредитів, аналіз даних, патенти. Роботи додадуть сюди будівництво і сервіс. Ринкові сили зроблять впровадження все швидшим і швидшим, і без втручання хороших робочих місць буде менше, а вигода дістанеться вузькому колу.
Другий. ШІ дасть змогу завдавати шкоди тим, у кого раніше не було сил. Злочинець з мінімальними навичками зможе атакувати людей, компанії, уряди. Та сама модель, яка знаходить вразливість у софті, допоможе її використати.
Та сама модель, яка створює ліки, спростить створення нової хвороби. Найрозумніші експерти з кібербезпеки, яких я знаю, налякані тим що буде найближчими роками.
Третій. ШІ може загальмувати розвиток наших дітей і замінити людські стосунки.
Хороше теж буде дуже великим: медицина, освіта, репетитор для кожної дитини, доступ малого бізнесу до можливостей, які сьогодні є тільки у корпорацій. Але хороше і погане прийдуть одночасно.
Світу потрібен план. І частина цього плану: відкласти деякі роботи для людей.
Мій батько помер від Альцгеймера у 2020 році. В останні місяці його доглядали люди, які розуміли його навіть тоді, коли він уже не міг говорити. Щось у їхній роботі було незамінно людським. Я називаю це Людським заповідником.
Як природні заповідники: там можна побудувати дороги, але ми обираємо не будувати, бо втрата буде надто великою.
Не можна сказати 55-річному будівельнику, що тепер він працюватиме в будинку для літніх, і чекати, що це спрацює. Не хочеться, щоб діагноз про невиліковну хворобу тобі повідомляв робот, хоча технічно він може.
І перебалансувати податки. Зараз, якщо ти наймаєш людину, ти платиш податки з її зарплати. Якщо купуєш робота, списуєш його як витрату.
Податкова система підштовхує замінювати людей машинами. Я пропонував податок на роботів роками, і більшість вважала це дивною ідеєю. Я досі її прихильник.
Мій меседж лідерам: у вас є шанс діяти зараз, до того, як безробіття різко зросте, громади постраждають, а довіра зникне.
Безпрецедентна технологія вимагає безпрецедентної глобальної відповіді. Якщо зробимо правильно, виграш для людства буде феноменальним.
Джерело
