Щось я дивлюсь на історії з організацією колхозних турів в Європу, які без ліцензій, без оформлення, та інших формальностей, особливо, коли шукають "людину з правами" в таку подорож, то мене трохи трусить.
Я організував декілька поїздок в Силіконову Долину для груп, та ЗАВЖДИ брав транспортну компанію. А зараз, коли мені треба, я теж довіряю життя своєї родини, колег, партнерів профнсіоналам, 90% - це чат з Вітею Федосюком, який вирішує транспортні питання в Україні та Європі на раз-два.
Але росповім вам історію. В мене є класні друзі-партнери, з якими я товарющую останні 15 років. Це група компаній H-Farm - великий кластеи під Венецією. Одного разу, я домовився привести на воркшоп, щов тлпи та фаундери цієї історії росповіли про внутрішню кухню для групи партнерів-друзів з України. З цієї подорожі потів виріс Радар Тек, який був першим, та задишається найкращим оператором корпоративних акселераторів.
Той регіон Італії я добро знаю, та люблю, та в мене там є готель, який я люблю, та знаю власницю. На зиму він зачинений, але мене туди пускають з дуже класним дісконтом. Недалеко від Джесоло Лідо.
Але до H-Farm там десь годину, що норм плата за те, щоб до тебе на сніданок завітали зайці, олені та косулі, а навкодл в радіусі 20 км взагалі нікого. Тож, я взяв там 3 номеии на 6 людей.
І ось з машиною, щось мене смикнуло, та замісь двох машин, я взяв один бусік. На той час в мене було майже 2 млн км за спиною, тож я думав що впораюсь.
Але було два нюанси: я майже не їздив на бусіках, та вузька дамба довжиною десь 10км, та з 8 метровими відкосами.
За три дня я по ній проїхав більше 10 разів, та це було прямо сцикотно.
І ось на передостнньом проїзді, мої пасажири почали рахувати, скільки дітей залишаться сиротами, якщо ми злитимо з дамби. Нарахували 10, але за декілька років ця компанія народила ще 2, включая мою молодшу. Та ось я пересрал прям дико. Коли доїхав, руки тряслися.
Коли я повернувся до Києва, я виьратил час, щоб впевнено навчитись керувати бусами, але далі це пійшло неконтрольовано, тож я навчився паркувати задом фуруз причепом. Якщо ви знаєте процедуру отримання таких категорій з річними паузами, ви повінні зрозуміти скільки часу, сил та впертості це зайняло.
Але зараз, коли я бачу: шукаємо водія на подорож лазурка, лягурія, прованс та інш (я там згаю кожен кущик на серпантинах), я прям закіпаю. Та не можу зрозуміти тих, хто платить, та їздить в таке. Мабуть в них є запасне життя.
