тому, розказую усі деталі і залишаю рекомендації/уроки, які можуть стати натхненням для ваших майбутніх вагомих проектів.
дисклеймер: для мене створення великої кампанії 360 з національним брендом, ще минулого року здавалось недосяжною мрією. все почалось з фрази моєї керівниці: « а що якщо цього року створимо проект з Сільпо?». а мені більше і не потрібно😉 тому тут рефлексія одної маркетологині на тему: «як пітчити якусь придумку великим і незлим бізнесам»
ідея: у нас дуже маленька команда маркетингу, тому ми з колегою жартуємо, що ми міні-агенція. усі ідеї валідуємо спільно, я векторно і стратегічно, вона глибинно комунікаційно. в основу колаби лягла ідея про те, що орнаменти та локальні продукти стають маркерами, за якими можна впізнавати землі, відрізняти їх і водночас помічати спільність.
пітчинг: у мене не було теплих контактів, тому я писала у всякі групи, щоб знайти людей з Сільпо/Лавки, щоб запітчити цю ідею. най це звучить меланхолійно, але ми так сильно вірили у цю ідею, що пошуки у мене були дуже інтенсивні і натхненні.
коли ми вийшли на дзвінок, особисто мене вразив фідбек колеги, якій ми це представляли. вона сказала, що цінність нашої пропозиції у тому, що забравши логотип чи назву Лавки — її не можна переслати конкурентам чи в такому вигляді «продати» іншим. це справді так, бо для формування ідеї моя колега дослідила орнаменти, виробників, їх комунікацію.
формування комунікації та нашарування ідеї: після початку співпраці — розпочався ітераційний процес вибору візуальних ідей, копірайту та загальної стилістики. тут мені дуже сподобалось загально брейнштормити та ніби нашаровувати наші ідеї в одне ціле. Євген, арт-директор Лавки запропонував використати концепцію ниток — їх класно масштабували у візуал ( банери, SMM, а також подарунки інфлюенсерам)
точки контакту: ми старались охопити практично усі доступні нам канали — банерну рекламу у Києві, Львові, Одесі та Франківську, POSи у Сільпо, діджитал прояви, преспаки інфлюнсерам, розіграш серед аудиторії, медіа і т.д
це було важко, це було челенджево, але я зараз на це дивлюсь і направду радію, що нам вдалось🙌
розкажу фан фект: для повного доповнення преспаку у Євгена виникла класна ідея — вишивати імена на листівках. вгадайте хто вишив більше 20 листівок вручну?
фото прикріплю, але мої друзі та родина були в шоці, бо останнього разу я вишивала бодай щось у школі.
наш проект — це запрошення побачити Україну як цілісну, живу систему, що складається з безлічі різних голосів, форм і смаків. водночас у рідних орнаментах, у знайомих продуктах, у «своїх» деталях щоденного життя поступово складається відчуття дому — як ниток, що єднають та тримають.
тому, мої любі, не бійтесь пітчити свої ідеї, створюйте ціннісні комунікації і формуйте власні професійні мрії/цілі.
ну і підтримуйте наш проект у соцмережах і не тільки🤍
