Неодноразово чую такі претензії в бік Бога. Уже стільки часу стільки людей моляться про те, щоб війна зупинилася, щоб була відновлена справедливість. А Бог не чує, ніяк не втручається. То може Йому байдуже? Або Його взагалі немає? 🤔
Питання непросте. Зізнаюся, я теж над ним неодноразово замислювався. Але, читаючи Біблію, я знаю характер Бога, Його принципи, і для себе знайшов відповідь на це запитання. 📖
На початку великої війни я молився про перемогу, адже всі чекали, що 2-3 тижні, і буде кінець. Потім, коли так не сталося, я почав молитися просто про завершення війни, щоб закінчилися бойові дії, і не гинули люди. 💔
Але згодом мої молитви змінилися. Як саме – відповім далі. 👇
А тепер хотів би розповісти вам, як зазвичай діє Бог. І порівняти Його діяльність в нашому житті я можу з роботою GPS. У нього є задача – провести вас з точки А в точку Б. Він обирає для цього найоптимальніший шлях. Хороший навігатор підбере найкращу дорогу, де немає заторів, і яка приведе вас найшвидше до місця призначення. Уявімо собі, що це така пряма хороша дорога. 🧭
І ось ми вирушаємо, і на першому ж повороті звертаємо з цього прямого шляху. Що робить навігатор? Він починає просто набридати: «Поверніть, будь ласка, назад! Розверніться!» Але ми вперто продовжуємо рухатися власною дорогою. Який вихід є у GPS? Він не каже: «Та ну тебе! Їдь собі куди хочеш». Він перебудовує маршрут, і все одно веде тебе у пункт Б. Але тепер цей маршрут будується з врахуванням того, що ви пішли не в той бік. В результаті це можуть бути ґрунтові дороги через поля та горби. Чи винен навігатор, що веде вас такою дорогою? Та ні, ви самі обрали цей шлях, і не дали йому вибору. 🛣️
А тепер повертаємося до Бога. Він проклав для нас найкращий шлях, йдучи яким ми отримаємо вічне життя. Тобто наш пункт Б - це вічність з Господом, Його Небесне Царство. Але людство, тільки почавши свою дорогу, звернуло з неї, і пішло іншим шляхом. Бог намагався нас повернути до кращого маршруту, але ми зробили вибір, і вперто рухаємося не туди. Що зробив Бог? Він не відвернувся й не сказав «Та ну вас!». Він продовжує вести нас до спасіння. Дорога тепер невдала, але винні в цьому ми, а не Бог. А Бог, незважаючи на цей жахливий маршрут, продовжує йти поруч з нами, намагаючись з усіх сил підтримати і зберегти нас від усіх наслідків нашого власного вибору. Головне, памʼятати: основна мета нашого життєвого шляху – вічність з Богом. ✨
Саме тому я тепер молюся не про те, щоб дорога, якою я рухаюся, вирівнялася. Хоча дуже цього хочу. Я не молюся про те, щоб шлях до спасіння був ідеальним, бо щоразу, звершуючи гріх, я знову звертаю в черговий закаулок, з якого Бог знову намагається мене вивести на кращу дорогу. 🙏
Тепер я молюся про те, щоб на цьому шляху Бог був зі мною поруч. Бо якщо Бог буде зі мною серед війни, все у мене буде правильно. Ні, дорога не стане рівною, проблеми не зникнуть. Закінчиться війна, буде щось інше. Але той, хто мріє про те, щоб я був усю вічність з Ним, буде поруч, і захистить, і підтримає мене в потрібну хвилину. ❤️
Ось Його слова:
Коли переходитимеш через води, Я буду з тобою; через ріки — вони не затоплять тебе; коли підеш через вогонь, не попечешся, і полум'я не спалить тебе (Ісаї 43:2)
Праведний гине, і ніхто не бере того близько до серця, – побожні люди відходять зі світу, і мало хто задумується, що таким чином праведний забирається, щоб не бачити зла (Ісаї 57:1)
Основна мета - небо. 🌤️
Довіряйте Господу. Він поруч. Він дуже любить вас, і обовʼязково приведе вас до точки Б, в якій мріє опинитися кожен щирий християнин. І поки ви підтримуєте звʼязок з цим небесним навігатором, Він вестиме вас до неба, хоч і через війну, проблеми, хвороби, а можливо і смерть. Бо диявол намагається зробити нашу дорогу якомога жахливішою. 💪
Але памʼятайте слова Ісуса:
А той, хто вистоїть до кінця, буде спасенний (Матвія 24:13)
Тримаймося за руку Бога, і молімося одне за одного. Все буде добре. 🕊️
