Жанр: психологічний трилер,
Моя оцінка: тривожно, атмосферно і з фірмовими твістами
Цього разу автор переніс події свого роману в маленьке містечко, де липневої ночі двоє десятирічних хлопчиків вирішили заночувати в наметі на подвір'ї одного з них. Однак один з них, Ітан, прокинувшись зранку, зрозумів, що його найкращого друга Білла поруч немає - а біля його спальника великий розріз. Усе своє життя Ітан мучиться від нічних жахіть саме про той день, коли зник Білл. І от через тридцять років уже дорослий Ітан вирішує провести власне розслідування зникнення свого найкращого друга, оскільки за весь цей час не з'явилося жодних зачіпок щодо того, що сталося з ним тієї ночі.
Мені сподобалась ця книга. Вона дуже атмосферна, трошечки моторошна, має якийсь містичний вайб. Мені особливо припала до душі темна атмосфера паранормального, ностальгія за 90-ми та ці фірмові сюжетні повороти Сейґера, які зробили книгу справді цікавою. Однак, прочитавши вже п'ять книг цього автора, я почала розуміти його патерни й більш-менш здогадуватися, куди рухатиметься історія далі. Втім, це зовсім не заважало мені насолоджуватися книгою.
Дуже класна складова цієї книги в тому, що по ходу сюжету трапляються моменти, коли головний герой думає, що Білл, який у дитинстві дуже цікавився привидами, сам став примарою і намагається зв'язатися з Ітаном, щоб розповісти йому про події тієї ночі.
Однак відзначу, що це емоційно захоплива книга - про горе, про те, як його відпустити, про пастки минулого й пастки пам'яті. Герой постійно бачив один і той самий сон і вважав, що якщо йому вдасться знайти певні тригери, то він зможе згадати те, чого досі не пам'ятає, і тим самим розгадати таємницю зникнення Білла.Як на мене, фінал був трошечки передбачуваним. Нагадаю, що це вже пʼята для мене книга Сейґера. Проте автор майстерно все пов'язав, і фінал вийшов гарним.
Пекельниця | Видавництво Старого Лева
#відгукинапрочитане
