На зображенні представлена діаграма, яка порівнює частку мігрантів і представників корінного населення серед підозрюваних чи засуджених у справах про зґвалтування у чотирьох країнах. Діаграма створена незалежним аналітиком, який проаналізував офіційні звіти міністерств, відомств державної статистики та наукові публікації за 2024–2025 роки, зокрема: офіційна кримінальна статистика Федерального відомства кримінальної поліції Німеччини; звіти та статистичні матеріали Міністерства юстиції Данії; дані Статистичного центру Фінляндії; та шведське наукове дослідження групи кримінологів та медиків під керівництвом доцента Лундського університету.
Автор діаграми зазначає, що більшість країн просто не публікують відповідні дані про правопорушення з вказанням національності, етнічного походження чи громадянства злочинців, наприклад уряд Великобританії буквально бореться за те, щоб не публікувати детальну статистику злочинів серед іноземних громадян. Країни, які все ж таки публікують такі дані, часто роблять це некоректно, вносячи мігрантів-злочинців з громадянством та їхніх нащадків в графу корінного населення. У Німеччині, наприклад, 24 мільйони мігрантів і їхніх нащадків, але з них цілі 12 мільйонів враховуються як «німці» для офіційних даних про злочини.
Маючи на увазі всю вищезазначену інформацію, можна сказати, що данні дуже приблизні і занижені, але все одно показові.
• Фінляндія: враховуються лише мігранти 1 та 2 покоління, частка їх від населення — 11.1%, частка їх серед підозрюваних чи засуджених за зґвалтування — 31.5%, у 3.7 рази вище порівняно з корінним населенням.
• Данія: лише мігранти 1 та 2 покоління, від населення — 10.6%, серед підозрюваних чи засуджених – 32.4%, у 4.0 рази вища.
• Німеччина: лише не громадяни, від населення — 14.8%, підозрюваних чи засуджених – 39.2%, у 3.7 раза вища.
• Швеція: лише мігранти 1 покоління, від населення — 15.0%, серед підозрюваних чи засуджених — 50.6%, у 5.8 раза вища.



