Геміанопсія ≠ неглектГеміанопсія та неглект є найпоширенішими зорово-просторовими розладами, що виникають після інсульту у правій півкулі головного мозку.
Через схожість даних симптомів медичним працівникам часто доводиться проводити диференціальну діагностику цих двох непростих та схожих розладів.
Геміанопсія — це клінічний термін, який використовується для опису порушення роботи зорових шляхів у центральній нервовій системі, що призводить до втрати половини вертикального поля зору. Цей стан зазвичай виникає внаслідок інсульту, пухлини головного мозку або черепно-мозкової травми.
Синдром неглекту — це нейропсихологічне порушення уваги, при якому пацієнти демонструють відсутність реакції на подразники в одній половині поля зору, що не може бути пояснено первинним ураженням зорових колінчасто-смугастих шляхів.
Неглект зазвичай визначається як нездатність орієнтуватися, повідомляти або реагувати на сенсорні подразники в ділянці простору, контралатеральній до ураження головного мозку.
Хоча це явище може супроводжуватися первинним сенсорним дефіцитом, його основною причиною є саме порушення уваги, а не чутливості, і нездатність реагувати на односторонні подразники, за визначенням, не може бути краще пояснена саме первинним сенсорним дефіцитом.
Пацієнти часто не усвідомлюють свого дефіциту (анозогнозія), що ще більше ускладнює реабілітацію.
Тобто, геміанопсія – це втрата половини поля зору, неглект – нейропсихологічне порушення уваги та реакцій на подразники ураженої половини тіла.
Фізична терапія – НРОФТ
