"Хроніки тіньових мисливців" (1-3), Касандра Клер, видавництво 
Оцінка:
1 частина - 8/10 планеток 🪐
2 частина - 9/10 планеток 🪐
3 частина - 10/10 планеток 🪐
Про що йдеться у книгах: 15-річна Клері Фрей, потрапивши разом з найкращим другом Саймоном до крутого нічного клубу "Пандемоніум", відкриває для себе зовсім новий світ, який існує поряд зі звичайним. Зустрівши таємничих і на перший погляд небезпечних Джейса, Алека та Ізабель, Клері раптово опиняється в епіцентрі важливих подій і дізнається, що вона - не та, ким себе вважала усе життя. Виявляється, поряд із людьми існують Нижньосвітці - вовкулаки, вампіри, чаклуни, фейрі - та тіньові мисливці - нащадки тих, кому янголи колись доручили захист світу від демонів. Клері рятуватиме свою матір від головного лиходія Валентина - такого собі фашиста, що прагне винищити Нижньосвітців і захопити владу - знайде брата, втратить друга, а потім знову знайде його, відкриє в собі надзвичайні здібності... а також знайде велике кохання, яке, однак, буде болісним і забороненим.
Світ, який створила Касандра Клер - збірна солянка з багатьох міфів, казок та релігій. Тут вам і янголи з демонами, і нечисть різна, і фейрі, і рунічна магія... Хоча в принципі тут немає нічого нового, але цей світ - комфортний для мене) Авторка вміє вести читачів сюжетною "стежкою" так упевнено, що вони можуть розслабитися, розчинитися у цьому вигаданому світі й довіритися персонажам. Так, це підліткові романи, але написані якісно, щиро, з великим натхненням і любов'ю. 
Першу книгу я оцінила найнижче, бо вона була найменш цікавою саме для мене. Це лише перші кроки в новому світі, ми разом з головною героїнею дізнаємося багато нового, але, можливо, тому, що я вже знала найбільшу інтригу, мені не було так цікаво. Від наступних двох я не могла відірватися (хоча теж уже їх читала колись давно). Герої не зупиняються ні на секунду, постійно у вирі подій, екшні, битвах, суперечливих почуттях... і мене затягнуло в цей вир з головою
Що не сподобалося: деякі нав'язливі повтори в діалогах, типу постійне нагадування, як називається місто тіньових мисливців або розжовування деяких моментів так, ніби у читача склероз 😅 Ще деякі фразочки Клері типу "а я знала, що не можна довіряти мужику, який так густо підводить очі", воно якось трохи нетолерантненько, бо це її внутрішній монолог, не те щоб жарт чи підколка 🌚 Але загалом квір-репрезентація тут доволі непогана)
Висновок: я провела чудовий місяць в компанії цих книжок і чекатиму з нетерпінням, коли зможу взяти в руки наступну частину й повернутися у світ тіньових мисливців, до персонажів, які стали одними з улюблених 💖П. С. Магнус і Саймон - найулюбленіші 👻
#містокісток #рм #shadowhunters
