РОЗДІЛ 30
Тиждень пролетів непомітно.
Заріна стояла на вокзалі, чекаючи свого таємного друга. Вона знову вдягнула улюблену кремову кофту, але цього разу сподівалася, що жодних дивних збігів не буде. Адже Рустам не мав бути тут, а її друг навряд чи носить таку ж саму річ.
З цими думками вона озирнулася — і раптом побачила, як до неї наближається Рустам.
На ньому була та сама кремова кофта.
Заріна застигла, не розуміючи, що відбувається. Як він тут опинився? І головне — чому саме зараз, коли її має зустріти інша людина?
Рустам підійшов, узяв її валізу, простягнув руку і з усмішкою промовив:
— Будемо знайомі. Я — твій таємний друг.
Заріна мало не впала від несподіванки, якби не Рустам, який вчасно підтримав її. Він швидко посадив її на лавку, а сам не міг стримати усмішки.
Це сталося. Вони зустрілися.
Таємного друга більше не існувало.
Заріна намагалася осмислити, що все це насправді, але іншого варіанту не було — треба було йти до машини й вирушати в церкву на планування.
Дівчина піднялася й пішла за Рустамом. Уже в машині вона раптом усвідомила: вони одягнені в однакові кофти. Це неодмінно викличе у всіх підозри!
Вона поділилася цією думкою з Рустамом, а він лише загадково усміхнувся і відповів:
— Ну і що? Я був би радий, якби у нас були не лише однакові кофти, а й одне серце та одна дорога.
Від цих слів стало так тепло на душі…
Заріна відчула, що це саме та людина, з якою вона готова йти по життю.
Після планування Рустам відвіз її до своєї сестри, у якої вона мала жити під час табору.
Вечір вони провели за чашкою чаю, згадуючи всі моменти їхньої знайомості. І саме тоді Рустам дізнався, що той самий подарунок був від Заріни.
Тепер він був переконаний остаточно: його вибір був правильним.
.
15
2
2
2
1June 10, 2024 856
