Владислав Олексійовець у квітні 2024-го вирішив долучитися до лав ЗСУ. Служив командиром розвідувального відділення у 102-й окремій бригаді ТрО.
26 лютого 2025-го захисник загинув від влучання снаряду РСЗВ «Град», рятуючи поранених побратимів поблизу Гуляйполя.
Владислав залишив після себе родину: дружину Софію, з якою вони виховували сина Мирона — 23 травня йому виповниться лише 2 роки. Його мама Олена виховувала сина самотужки, а з 15 років Влад мав турботливого вітчима Віталія, який став йому справжнім батьком і сьогодні також несе службу в тому самому підрозділі, де служив Влад
Рідні прагнуть, аби полеглому бійцю присвоїли звання «Герой України». Таку петицію вони зареєстрували на сайті президента. Підтримати її можна за посиланням Вічна памʼять Герою🕯️
