Я живу в Херсоні. І я знаю, чому люди пишуть “про нас забули”. Але я також працюю в медіа і знаю, що твердження “про Херсон мовчать” — неправда. І, насправді, зараз дуже важливо розділити ці дві речі.
Вчора на МОСТі вийшло відео “Не мовчіть про Херсон”. Це фраза, від якої у херсонських медійників уже дійсно починає сіпатися око — і журналістка у відео про це прямо сказала. “Про Херсон усі забули”, “влада мовчить”, “Херсон усі покинули” — подібні коментарі ми бачимо чи не щодня.
У відео ми говорили про те, як ці настрої використовує російська пропаганда. Тут є три основні тези: “вас кинули” — усім байдуже до того, що з вами відбувається; “там святкують, поки ви тут під бомбами” — протиставлення прифронтових регіонів тиловим містам; “опір марний” — спроба загнати людей у зневіру й апатію.
Найкраще ці маніпуляції працюють тоді, коли накладаються на абсолютно реальні проблеми. Росіяни знищують енергетичну інфраструктуру, а потім у цьому ж інформаційному полі з’являється: світла не буде, ніхто нічого не відновить, ви нікому не потрібні.
Але коментарі під нашим відео показали ще одну річ. У фразу “про Херсон забули” люди часто вкладають зовсім не претензію до медіа. Вони говорять про власне відчуття покинутості. І це вже зовсім інша розмова 
Стань другом МОСТа
