❓ Як збирати свідчення війни і не нашкодити постраждалому?
Кожен день війни — це нові злочини і нові свідки. Їхні розповіді потрібні правосуддю: для трибуналів, для Міжнародного кримінального суду, для Європейського суду з прав людини.
📝 З початку повномасштабного вторгнення тисячі людей в Україні займаються фіксацією свідчень: журналісти, волонтери, науковці, правозахисники. Але «задокументувати» і «поговорити з людиною» — це принципово різні речі, навіть якщо зовні вони виглядають однаково.
Документування, орієнтоване на правосуддя, — це спроба реконструювати обставини злочину. Незаконне затримання, катування, насильницьке зникнення, жорстоке поводження — ці злочини зазвичай ідуть пліч-о-пліч. Опитування будується так, щоб зібрати максимально повну картину: хто і коли затримував, як, куди переміщували, які були умови утримання, як проводились допити тощо.
⛓️💥 Але між людиною, яка пережила полон чи катування, і юридичним документом — величезна відстань. Як її пройти, не заподіявши більше болю, ніж уже є?
📍 Про це говорили з юристкою Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Оленою Куваєвою: https://www.helsinki.org.ua/lvvh
______________________________
Дана публікація була підготовлена за підтримки програми Партнерство за сильну Україну.
Програма #PFRU – це багатостороння донорська ініціатива, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.
8
1March 12, 2026 525 4
