"твоя провина - Мерседес Рон"(друга частина книги «моя провина» )
без спойлера: книга дала багато емоцій, прям як я люблю: не гойдалка, а американська гірка. але то більше під кінець. сподобалось, що всі персонажі були не без грішку і у кожного своя таємниця, про яку рано чи пізно дізнаються, але не від самої людини, а він інших і можливо навіть перекрутять.
зі спойлером: я не зрозуміла приколу з тим, що коли Дженна казала Ноа, що нік піде на перегони, то Ноа їй не вірила і казала "нік не такий, він пообіцяв", а коли їй Брайар наплела про Ніка і Софію - то вона у все повірила, при тому що Дженну вона знає більше.
Нік мене почав дратувати на моменті з вибором між Ноа Університетом і жити з ним, коли він сказав "нормальні в тебе пріоритети", потім ще більше став дратувати, коли він дуже ревнував до всіх ("владний покидьок" - Софія) навіть якщо на неї просто дивляться, а сам посміхався коли до нього залицялись дівчата, розповідав щось спершу Софії, а потім Ноа, а якби так робила Ноа - всі б полетіли в різні боки.
Кінець мене вразив найбільше.
всі таємниці про Рафаеллу, Вільяма, які розповідала Анабель.
Всі звинувають батьків, Анабель, Софію, Брайар.. але ніхто не звинувачує Ніколаса.
чому ?! чому винні всі, окрім нього ? хто його змушував цілувати Софію ? Поцілунок - це теж зрада, а те що Ноа з Майком.. так, це гірше чим поцілунок, але Нік зрадив поцілунком, і на цьому мало б все закінчитися, але Ноа пробачила йому той поцілунок... і вийшло так, що винна лише вона.
оцінка ∞/10
