31 ЖОВТНЯ ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА ВШАНОВУЄ ПАМ'ЯТЬ СВЯТОГО АПОСТОЛА І ЄВАНГЕЛІСТА ЛУКИ
Святий апостол і євангеліст Лука, уродженець Антіохії Сирійської, був лікарем з освіченого грецького середовища.
Почувши про Христа, Лука прибув до Палестини і тут гаряче сприйняв спасительне вчення від Самого Господа. У числі 70-ти учнів святий Лука пішов на першу проповідь про Царство Небесне ще за життя Спасителя на землі. Після Воскресіння Господь Ісус Христос з'явився святим Луці і Клеопі, коли вони йшли в Еммаус.
Апостол Лука взяв участь у другій місіонерській подорожі апостола Павла, і з тих пір вони були нерозлучні. Коли святого Павла залишили всі співдіячі, апостол Лука продовжував ділити з ним всі труднощі благовісницького подвигу.
Після мученицької кончини первоверховних апостолів святий Лука залишив Рим і з проповіддю пройшов Ахаію, Лівію, Єгипет і Фіваїду. У місті Фіви він мученицьки закінчив земний шлях.
Передання засвоює йому написання перших ікон Божої Матері. «Благодать Народженого від Мене і Моя милість з цими іконами нехай буде», - сказала Пречиста Діва, побачивши ікони. Святий Лука написав також ікони святих первоверховних апостолів Петра і Павла.
У 62-63 роках в Римі він написав Євангеліє під керівництвом апостола Павла. Святий Лука в перших віршах чітко висловив мету своєї праці: найбільш повно і в хронологічній послідовності описав по порядку все, що відомо християнам про Ісуса Христа і Його вчення, і тим самим дав тверде історичне обгрунтування християнського сподівання. Він ретельно досліджував факти, широко використовував усний переказ Церкви і розповіді Самої Пречистої Діви Марії.
У богословському змісті Євангеліє від Луки відрізняється насамперед вченням про всезагальність спасіння, здійсненого Господом Ісусом Христом, про вселенське значення євангельської проповіді.
Святий апостол також написав книгу Діянь святих апостолів. Книга Діянь, будучи продовженням Четвероєвангелія, оповідає про праці і подвиги святих апостолів після Вознесіння Спасителя. У центрі оповідання - Апостольський Собор (51 рік після Різдва Христового), як основна церковна подія, що послужила догматичною підставою для відмежування християнства від іудейства і самостійного розповсюдження його в світі (Діян.15,6-29). Богословським предметом книги Діянь є переважно Домобудівництво Святого Духа, звершуване в заснованій Господом Ісусом Христом Церкві від Вознесіння і П'ятидесятниці до Другого пришестя Христового.
Тропар апостолу і євангелісту Луці
Апо́стольских дея́ний сказа́теля,/ и Ева́нгелия Христо́ва све́тла списа́теля,/ Луку́ препе́таго, сла́вна су́ща Христо́ве Це́ркви,/ пе́сньми свяще́нными свята́го апо́стола похва́лим,/ я́ко врача́ су́ща, челове́ческия не́мощи,/ естества́ неду́ги и я́зи душ исцеля́юща,// и моля́щася непреста́нно за ду́ши на́ша.
Кондак апостолу і євангелісту Луці
И́стиннаго благоче́стия пропове́дника,/ и та́ин неизрече́нных ри́тора,/ звезду́ церко́вную, Луку́ Боже́ственнаго восхва́лим:/ Сло́во бо его́ избра́ с Па́влом му́дрым, язы́ков учи́теля,// Еди́н ве́дый серде́чная.
5
531 жовтня 2026 р. 148
