Напевно, найвпізнаваніша деталь Володимирської ікони Божої Матері – це трохи вивернута ніжка Богомладенця. Христос так міцно притискається до Матері, що видно підошву Його лівої стопи. Вона робить образ дивовижно живим. Погляд мимоволі чіпляється за неї, і ти раптом дуже чітко розумієш, що Бог справді був Дитиною.
Ще одна зворушлива деталь – задумливо-сумний погляд Богоматері. Христос обіймає Її, дивиться на Неї впевнено, навіть підбадьорливо. Але Сама Богородиця дивиться кудись убік, одночасно і вглиб Себе, і в простір вічності. Вона знає майбутнє, яке Їй провістив старець Симеон, усвідомлює, що, як би міцно Вона зараз не обіймала Сина, грубі руки римських воїнів розірвуть ці обійми і приб’ють Його до Хреста.
У Володимирській майже немає урочистості, царської владності. Зате є любов, ніжність, кротість, беззахисність і водночас мужня готовність слідувати волі Божій, якою б важкою вона не здавалася. Можливо, саме тому вона справляє таке сильне враження вже майже тисячу років.
14
3September 8, 2026 167 4
