🕊️ «Він був душею будь-якої компанії»
Костянтин Анацький народився 4 червня 1956 року в селі Степань на Рівненщині. Згодом його життя було пов’язане з Київщиною, а останні роки він прожив у Михайлівці-Рубежівці, де загинув 30 березня 2022 року під час російської окупації.
Після школи Костянтин здобув освіту в торговельно-економічному інституті в Києві. За життя він встиг попрацювати інженером-технологом, провідником поїзда, завідувачем їдальні в аеропорту «Бориспіль» та продавцем морозива.
Костянтин цікавився музикою і самостійно навчився грати на фортепіано та гітарі. Рідні згадують його як надзвичайно товариську людину.
«Костянтин Андрійович був саме таким — душею компанії, завжди мав багато друзів», — розповідають близькі.
Коли сталася катастрофа на Чорнобильській АЕС, Костянтин вирушив до Прип’яті. Там він завідував їдальнею та готував обіди для ліквідаторів.
У Михайлівці-Рубежівці Костянтин займався меценатством і підтримував мистецькі проєкти. Зокрема, за підтримки родини Анацьких у Києві встановили пам’ятник Петру Конашевичу-Сагайдачному. Разом зі скульптором Борисом Криловим Костянтин також долучився до створення пам’ятників жертвам Голодомору 1932–1933 років та воїнам АТО в Михайлівці-Рубежівці.
За свою благодійну діяльність у 2011 році Костянтина Анацького нагородили медаллю та грамотою православної церкви України.
Після початку повномасштабного вторгнення Костянтин залишився в Михайлівці-Рубежівці. Його донька Ксенія разом із дитиною виїхала із села 25 лютого, а її чоловік після евакуації родини вирушив до Бучанського військкомату, щоб добровольцем стати на захист України.
«До останнього мій батько і чоловік Денис сповіщали ЗСУ про просування ворожої техніки через Михайлівку-Рубежівку», — згадує Ксенія.
Костянтин залишився у своєму будинку. Російські військові почали регулярно навідуватися до помешкання. Особливо їх цікавив сейф, у якому зберігалася мисливська зброя. 26 березня окупанти його розтрощили.
Через кілька днів зв’язок із Костянтином обірвався.
«Односельці розповідали, що чули постріли і 30 березня, вони доносилися з будинку», — розповідає донька.
Після звільнення Михайлівки-Рубежівки тероборонівці знайшли тіло Костянтина у погребі його будинку. 4 квітня родині повідомили про знахідку, а наступного дня близькі підтвердили його особу.
Забрати тіло вдалося лише 6 квітня, оскільки правоохоронці мали перевірити територію. Замінованим виявився автомобіль Костянтина, який знайшли приблизно за кілометр від його будинку.
Костянтина Анацького посмертно нагородили медаллю «За оборону рідної держави» та відзнакою «Почесний громадянин міста Ірпінь». Його поховали на кладовищі в Михайлівці-Рубежівці.
Пам’ять про Костянтина зберігається не лише в його родині, а й у мистецьких проєктах, до яких він свого часу долучався як меценат. За життя він підтримував створення пам’ятників та ініціатив, пов’язаних з українською історією, а після його загибелі родина вирішила увічнити пам’ять про нього окремим пам’ятником.
Повну біографію читайте ТУТ.
🕯 Щоранку о 9:00 ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, хто віддав життя за волю України. Сьогодні ми згадуємо Костянтина Анацького. Вічна пам’ять Герою!
Джерело: ITV
Facebook | Instagram
17
7September 1, 2026 2.4K 1
