З іншого боку, колишній головнокомандувач Залужний, нині посол у Великій Британії, постав у суспільній свідомості як сильний претендент на посаду президента, хоча він ще не оголосив про свої амбіції балотуватися. Він унікальна постать, і йому довіряють як помірковані, які хвалять його за керівництво та модернізацію Збройних сил, так і радикали, які вважають, що він надто сильний, щоб бути підкореним або корумпованим тіньовою політикою. Водночас Залужний є політичним новачком, і його знання англійської мови та розуміння економіки, є суттєвими недоліками. Йому доведеться довести українцям, що він має якості, щоб вести країну на міжнародній арені у неспокійне післявоєнне майбутнє.
Хтось ще може стати об'єднуючою фігурою. Україні потрібен наступний лідер не лише для зцілення ран і втрат завданих війною, захисту від російських загроз і модернізації економіки. Якщо першого післявоєнного президента відкинуть помірковані або радикали, це може призвести до небезпечного громадянського розколу, що підриватиме стабільність та здатність України до опору агресору в середньо- та довгостроковій перспективі.
Складне завдання попереду
У багатьох випадках у своїй сучасній історії Україна була свідком появи нових облич і нових політичних сил. Однак мало хто з них витримав випробування парламентською демократією, особливо коли йшлося про створення коаліцій.
Більшість лідерів зосереджувалися на особистих амбіціях і створювали слабкі партійні структури, які зростали і занепадали одночасно з ними. Сильні політичні діячі зазвичай концентрували владу у своїх руках за рахунок молодших партнерів, а в деяких випадках навіть переслідували опозицію. Більше того, зовнішній вплив, особливо з боку Росії, неодноразово перетворював гарячу внутрішню політичну боротьбу на екзистенційну боротьбу. Ці чинники залишаються і визначають післявоєнну політику. Навіть якщо умови припинення вогню чи мирного врегулювання будуть задовольняти більшість українців, демократія країни зіткнеться з чимало викликів.
Враховуючи, як гострі внутрішні суперечки підривали українську державність у минулому, ключові впливові фігури України — зокрема Зеленський, Залужний, Буданов, Білецький і Прокопенко — повинні досягти згоди, щоб по всій країні могли відбутися вільні та чесні вибори, а потім вести переговори про якусь форму розподілу влади.
Оскільки за ними стоять озброєні чоловіки та жінки, збереження спокою та забезпечення того, щоб наступний виборчий цикл міг пройти без залякування виборців, буде критично важливим. Україна у 1918–1921 роках переживала період отаманщини, коли анархія та запекла боротьби за владу між повстанськими воєначальниками сприяли підкоренню України більшовицькою Росією. Цього разу українці мають знайти спосіб не допустити, щоб сила вирішувала долю політичної конкуренції та встановлювала результати виборів. Вкрай важливо, щоб результати післявоєнних виборів були прийняті всіма учасниками, а передача влади була мирною.
Укр переклад на УП, але закритий, на жаль, для тих, хто не підписан https://www.pravda.com.ua/columns/2026/08/17/8048636/
Українська правда
Якою може бути політична система України після війни
Яким буде політичний устрій України після війни? Аналіз викликів, корупції та протистояння еліт.
August 18, 2026 429 5
