Не випадкові зустрічі і люди —
це Небо пише нам листи усюди.
Не розірви, не залиши в мовчанні —
а раптом наші зустрічі — останні.
Одне необережне, гостре слово —
і рана в серці з'явиться раптово.
Не бачим скарбу, поки він із нами,
а втративши — все каємось роками.
[Приспів]
Не проминай — спинися при дорозі,
будь вірним другом у чужій тривозі.
Люби, прощай і сій добро сьогодні,
рятуй людей з життєвої безодні.
Думками, словом, вчинками щоднини
торка́ємося кожної людини.
Ми пишемо невидимі послання,
в чужих серцях — без права на стирання.
Життя — лиш мить, дорога до порога,
а далі — вічність, далі — світло Бога.
Підстав плече тому, хто знемагає,
і доведи туди, де Бог чекає.
Бо люди — це дарунки із небес,
посланці миру, світла і чудес.
Люби сьогодні, поки б'ється кров,
бо вічна лиш надія і любов.
О, повернути б нам отих людей,
яких так бракне в тиші всіх ночей.
Сказати їм слова, що не змогли,
та в вічність вже дороги пролягли.
Обняти б їх і мовити: «люблю»,
та зустріч нашу Бог сховав в раю́.
Не проминай, не проминай людину —
зігрій її хоч на одну хвилину.
Спіши любити, ніжно пригорнути —
бо завтра, може, вже когось не бути.
https://youtu.be/3JyXZ3LUSm0
