У царя був блазень, який щодня розвеселяв його жартами і сміховинками.
Одного дня цар поручив блазневі свій скіпетр:
— Тримай його доти, доки не знайдеш дурнішого від себе. Тоді можеш подарувати йому цей скіпетр.
Через кілька років цар важко захворів. Відчуваючи, що невдовзі помре, покликав блазня, котрого так любив, і сказав йому:
— Пускаюся в далеку дорогу…
— Коли повернешся? Може, через місяць? — спитав блазень.
— Ні, — відповів цар. — Вже ніколи.
— А як ти приготувався до цього походу? — питав далі блазень.
— Ніяк! — сумно відповів цар.
— Ти відходиш навіки, — задумливо прошепотів блазень, — і зовсім не приготувався. На, бери свій скіпетр — я знайшов дурнішого за себе.
Багато є таких, що не приготовляються в «далеку дорогу». Тому та хвилина приходить з болючою тривогою. «Чувайте, отже, не знаєте бо ні дня, ні години» (Мт. 25, 13). А ти приготовляєшся?
📓 365 коротких історій для душі — Бруно Ферреро
14
8
4June 15, 2026 1.2K 6
