♥️Просто ОХУІТЄЛЬНА історія з окупації. Одна мадам із своїм боровом-мужиком візжалі як сучки від радощів, коли прийшла русня. «Как кот в масле живем». Дослівно так і казали. Просто радувались і плакали від радощів. А тепер бабах, і цю стару шмару ледве не дьорнули на війну, бо вона фельдшер із багаторічним досвідом. Довелось звільнитися. Свіня-бугай іі йобарь при Україні фактично не працював, при рф звичкам змінювати не став. Сидять без грошей і плачуть. А ще бояться. Бо війна постукала у двері, бо можна опинитися на фронті за нову «родіну», а їбать як не хочеться. Я знаю цих двох підарів. Знаю багато років. Єдине, шо мене бентежить у цій історії, що два літніх хуєсоса-ватніка за нашими паспортами можуть виїхати у Європу.
І ось тут я ще раз скажу, наскільки важливо було і є виводити усіх ватанів, передавати на них дані, доводити справи до суду і вироку. Не просто словами, а до кінця. І тоді ось такі хуєсоси поїдуть у батайськ, пєрмь, вологду, куди нахуй завгодно, але не в Європу по нашому паспорту. Бо їх одразу сюди, а тут - вечір у хату))
русня, а ви теж стучіть на хахлов, які вас підтримували, а потім захотіли зібатися у гейропку. Ніхуя собі, нехай новий родінє допомогають, підари нахабні.
7
4
1September 1, 2026 205 2
