Дмитро народився у Придністров’ї, а виріс у селі Заболотне на Вінниччині. Працював із технікою, займався пасікою, вирощував малину та разом із дружиною Мирославою виховував доньку Еліну.
24 лютого 2022 року Дмитро сам пішов до військкомату. Згодом став начальником радіолокаційної станції взводу перехоплювачів безпілотників і захищав українське небо від російських атак.
“Він такий був хороший, дуже хотів людям добро зробити. І він багато чого хотів встигнути. Він спішив жити, він дуже спішив жити”, — згадує дружина Мирослава.
19 березня 2026 року Дмитро загинув під час виконання бойового завдання на Одещині.
Ви також можете підписати петицію, яку створили рідні Дмитра із проханням надати йому звання Героя України посмертно
🔗 Яким був Дмитро Голубінський — розповідаємо в його історії на сайті Вільного Радіо
📸 з сімейного архіву
