Щось я зовсім відволікся, шановні, а тим часом пора привітати Вас з Днем незалежності! Я бачу, ви свято використовуєте на повну. Таку срачину в нашому чатику влаштували. Мені дуже приємно! Дякую. Ну, справді приємно, що в нас якась жива спільнота. Я ось в честь свята і срачику думаю візьму на себе якісь нові обіцянки)
Трохи здалеку почнемо. Не так давно, наші друзі-альфачі випустили провокативне відео, шось типу “чи є Україна космічною державою”. Павло в цілому наводить цілком розумні критерії та аргументи, що ми так зовсім на чверть горіха в цьому ділі, і що дідівські досягнення в таскати з собою — це ще та крінжа. Я ж хочу надати трохи оптимістичнішу точку зору, навіть по пунктах (виробництво космічних апаратів, засобів доставки (ракет), наявність пускових майданчиків, а також системи зв'язку та обробки даних), фактами, на які наші друзі-альфачі не дуже звернули увагу.
Ну ось щодо ракет наприклад. Так, відійшла ціла епоха пост-радянщини, де ми пиляли елементи для ракет-носіїв як Західного світу так і пост-радянських, завзято робили конверсію радянських міжконтинентальних балістичних ракет і невдало котили шари до бразильців заради космодрому. Але це все вже перегнило, і в нас росте щось нове - власна балістика! Яку колись, я надіюсь, знов можна буде конверсувати в щось космічне, а треті та четверті ступені ракет ми ще робили теж самі не так давно. Компетенції ще лишились адже навіть після 2014 дніпровці продовжували робити якісь розрахунки для південно-корейців та китайців - це можна знайти у звітах КБ Південне наприклад. А наша нова балістика вже точно літає в космос, судячи з дальності (я колись вже про це писав). Зрештою, Україна допомогла народити Firefly Aerospace.
Щодо виробництва апаратів — ви ж в курсі, що Україна була співрозробницею щонайменше двох космічних телескопів, а Львівський центр Інститут космічних досліджень пиляв всякі вимірювальні прилади для космічних апаратів? Звісно, це були спільні проєкти з 🐷🐶, це назавжди в минулому, але ось українські кпі-шні політани — одні з найживучіших кусбатів світу, на що недавно звернули увагу шановні Мацальця. Ще, ми здається перша держава в світі, якій вдалось НАЦИГАНИТИ* супутник вже на орбіті, йдеться, звісно, про вже усопший ICEYE-8, але ж після нациганення ми дуже успішно ним користувались.
Щодо зв’язку з апаратами — ось в нас є (була?) українська компанія Stetman, що цілком готувалася виробляти власні термінали космічного зв’язку. Зрештою, перенесений з тимчасово окупованого Криму центр космічного звязку - працює (до війни, а зараз це припущення, все секретно, я не знаю де і шо, ну але працює 🙂, бо ж Січ-30 продовжували домахувати навіть на орбіті ). А в т.о. Криму - вже ні, наші СБС постаралися, хехе.
Щодо пускових майданчиків — тут, звісно, промах, їх нема і не планується. Але якщо СИЛЬНО ЗАХОТІТИ, то в нас ще мабуть лишилось трішки Су-27, а це чи найнайважчі джет-файтери в світі, це махіни які цілком справилися би з легким ракетою-носієм, типу проєкту Pegasus. Але це ж розробляти треба, тому давайте може нє)
Все трохи веселіше з обробкою даних ДЗЗ і взагалі з космосу. По-перше, в нас вже є яка-не-яка школа обробки супутникових фото в тому ж КПІ. По-друге, ми ж країна партизанів, тож в нас за роки незалежності розвинувся підпільний RnD, який включає в тому числі computer vision, який включає в тому числі обробку космознимків. Це я пишу як знайомий знайомого, який цим займається в Україні. Так, навіть під час Великої війни. Ми ж агроельфи, пам’ятаєте? Обробляють супутникові фото бурячкових грядок. Це майже не жарт!
