У попередньому пості рубрики #історія@dancingastro я розповідала вам про протозодіак, у якому було аж 18 сузір’їв.
Але як ми прийшли від них до знайомих нам Овна
Спойлер: це відбулося не одразу
У 612 році до н.е. була зруйнована Ніневія — столиця Ассирії.
Після цього головним центром вивчення неба стає Вавилон.
І що цікаво — він зберігав цю роль навіть після зміни влади, приходу персів і завоювання Месопотамії Александром Македонським.
Саме тут поступово формується система Зодіаку, дуже схожа на ту, яку ми знаємо сьогодні.
🌌 Спочатку було 18. Потім 15. Потім 13… а потім — 12
Астрономи століттями спостерігали за шляхом Сонця, Місяця та планет і поступово вдосконалювали систему небесних координат.
Приблизно до 400 року до н.е. кількість зодіакальних сузір’їв зрівнялася з кількістю місяців року.
12 місяців → 12 частин → 12 зодіакальних сузір’їв.
І ось тут ми вже бачимо дуже знайому картину:
Звичайно, їхні давні назви та образи дещо відрізнялися. Наприклад:
А
⭐ Але є важливий нюанс
Цей Зодіак був сидеричним, тобто зоряним. Положення планет визначали відносно реальних зірок і сузір’їв на небі.
А от тропічний Зодіак, яким сьогодні користується більшість західних астрологів (в тому числі я та мої студенти), з’явиться пізніше.
У ньому відлік ведеться вже не від конкретних зірок, а від математично визначених точок небесної сфери, насамперед точки весняного рівнодення.
І це важливий момент в історії астрології: спочатку Зодіак був буквально прив’язаний до зоряного неба.
Мені взагалі дуже подобається спостерігати за цією еволюцією.
Спочатку люди просто дивилися на Місяць і помічали, повз які зорі він проходить. Потім створили протозодіак із 18 сузір’їв. Поступово скорочували й систематизували його.
І приблизно 2400 років тому отримали систему з 12 зодіакальних сузір’їв, назви багатьох із яких ми використовуємо досі.
А далі буде ще цікавіше — тому що наявність 12 знаків Зодіаку ще не означала появу тієї астрології, яку ми знаємо сьогодні
Ставте лайк, якщо Вам цікава тема історії астрології

