Ці очі. Ці мокрі носики, що тицяються в долоню в пошуках тепла. Ще вчора - сам на сам зі страхом і голодом, а сьогодні - в турботі та любові.
Усі вони з Купʼянщини. Там, де щодня гуркотить фронт, наші воїни знаходять хвилинку, щоб нагодувати й побавити. Бо навіть на війні залишається місце для ніжності.
Дякуємо нашим бійцям за силу і за серце, яке не черствіє! 🤗
Ваша Князівська бригада!











