Через сильну посуху внутрішнє виробництво кукурудзи в Європі впало до найнижчого рівня за останні 19 років. Потреби ЄС в імпорті різко зросли з 19,3 млн тонн у попередні 12 місяців до очікуваних 25 млн тонн у поточному сезоні. Традиційно Україна забезпечувала близько половини цього обсягу.
В першу чергу дефіцит кормів б'є по європейських тваринниках – іспанські виробники свинини вже продають тварин на забій нижче собівартості. Особливо складна ситуація у Франції, де тривала спека та відсутність опадів значно погіршили стан посівів кукурудзи – врожай може скоротитися майже вдвічі. Несприятливі погодні умови також вплинули на посіви в Німеччині, Італії, Угорщині та інших частинах Центральної Європи.
Тим часом в Україні цього року прогнозується, що виробництво кукурудзи складе близько 32 млн тонн, з яких близько 27 млн тонн буде експортовано протягом маркетингового року. Однак, через постійні російські обстріли українські порти залишаються заблокованими – експорт опинився під загрозою зриву.
До російських атак морські порти обробляли близько 90% українського агроекспорту. У серпні Україна змогла експортувати лише третину від середньомісяних обсягів. Альтернативні шляхи – залізниця та автомобільні перевезення додають в середньому €41 до вартості кожної тонни, що загалом означає понад €1,1 млрд додаткових транспортних витрат для українського агросектору.
Для України неможливість вивезти врожай загрожує втратою понад $10 млрд експортної виручки, падінням ВВП на 5% та ризиком того, що 7 млн гектарів залишаться незасіяними наступного сезону.
З іншого боку Польща, Угорщина та Словаччина продовжують утримувати односторонні обмеження на український агроімпорт, фрагментуючи єдиний ринок ЄС. Україна намагається розширити сухопутні та дунайські маршрути спільно з Румунією і Польщею, проте ці зусилля не здатні повністю замінити море.
Але це ще не все – другий великий виробник агропродукції в регіоні – РФ теж страждає від українських ударів по своїй інфраструктурі подвійного призначення. Для РФ порти на Азові та Чорному морі забезпечували до 90% всього експорту агропродукції тому їх блокада додатково бʼє по світових цінах які продовжують зростати.
І як не дивно, на фоні паралічу Чорноморського регіону європейські імпортери нарощують поставки з країн обох Америк, доставити продукцію з яких набагато дешевше. Так у липні-серпні понад 40% імпорту кукурудзи до ЄС забезпечили Сполучені Штати. Для Трампа це стає надзвичайно вчасною перемогою на тлі його конфлікту з Іраном – через проблеми із судноплавством в Ормузькій протоці витрати американських фермерів на пальне та добрива зросли, тому європейські контракти допомагають заспокоїти його ключовий електорат. Таким чином замість підтримки України, європейські гроші йдуть за океан.
Чи є вихід з цієї ситуації?
Український клуб аграрного бізнесу запропонував створити Механізм підтримки транзиту який має компенсувати €1,1 млрд логістичних витрат для українських експортерів, та який де-факто є інвестицією у транспортну систему ЄС. Тому, що ці кошти повністю залишаться в Європі та створять гарантований попит. Близько €590 млн отримають європейські залізничні оператори. Понад €240 млн піде європейським портовим операторам та терміналам. Близько €270 млн розподілиться між європейськими логістичними компаніями, експедиторами.
Загалом це призведе до понад 1,5 млрд євро загальної економічної активності в транспортному секторі ЄС та забезпечить додаткові податкові надходження до бюджетів держав-членів у розмірі приблизно 400 млн євро.
Схожі механізми вже обговорюються Єврокомісією під час переговорів щодо торговельних умов у межах Угоди про асоціацію. На сьогодні, Єврокомісія шукає способи розширити можливості Шляхів Солідарності – логістичних маршрутів для експорту ЄС, серед яких найперспективнішим є Дунайський, однак який теж знаходиться під загрозою російських ударів.
Замість того, щоб захищатися від українського зерна і віддавати свої гроші фермерам США, Європа могла би профінансувати власну логістику, підтримати власне тваринництво та переробку та утримати Україну на плаву.
Європа завжди поруч
