До початку повномасштабнго вторгнення Катерина Снєдкова жила в Харкові, працювала викладачкою з режисури, пантоміми та сценічної пластики, зокрема в Харківській державній академії культури. Після початку війни вона з сином виїхала до Німеччини як біженка. У місті Оффенбург, земля Баден-Вюртемберг, 36-річна українка познайомилася з 33-річним турецьким мігрантом, який став її співмешканцем та цивільним партнером.
Східна казка жінці чомусь не сподобалася: в німецьких ЗМІ пишуть, що вона скаржилася на домашнє насильство та декілька разів зверталася до поліції, після чого вирішила розірвати стосунки. Турок після цього почав переслідувати Катерину, через що та знову зверталася до поліції, і через декілька місяців, 6 липня 2026 року, мігрант підстеріг її біля будинку, кілька разів вистрілив у жінку, після чого наклав на себе руки.
Німецькі ЗМІ активно пишуть про так званий "феміцид" — вбивство "на ґрунті ненависті до жінок" або "через патріархальні установки". Єдина категорія, до якої насправді можна віднести це вбивство — це злочини мігрантів проти європейців. Якби ці великі та жахливі "патріархальні установки" не були "кастровані" сучасним світом, а положення жінки в суспільстві не деградувало під впливом фемінізму — цього вбивства ніколи б не сталося.
@vallholl
