Давайте трошки охолоджуючого напишу. Поки ця вакханалія по МО несеться і нічого не зрозуміло.
Я не хочу ні накидувати, ні захищати.
Просто зберу в купу те що очевидно людині з пам'яттю і розумінням деяких процесів.
Бо в роботі Федорова є як плюси так і мінуси. І це очевидно. В чомусь він дуже ефективний, а чомусь просто погіршує ситуацію через брак досвіду, незнання матеріалу і нестачу часу/небажання розбиратись.
Але перед усім, я хочу нагадати, що зовсім недавно самого Федорова на минулій посаді звинувачували в завищені цін і отриманню грошей з дронів через якісь прокладки. Щось там про закупівлю дронів, спецзв'язок і таке інше.
Це робили ті ж люди, які зараз розповідають що він поборов корупцію в МО.
Друге. Дрони/рекети і удари в глибину Росії. Це не заслуга Федорова. Хоча доля його в цьому є. Опосередковано.
Бо починалась підготовка до цього всього задовго до призначення Федорова на посаду МО. Більше скажу.
Проріжувату ППО противника почали ще до призначення Мадяра. Потрошки прогризали на тактичну та оперативну глибину починаючи з ЛБЗ.
Тобто це дуже давно спланований план, який потрохи реалізувавсь. Зараз бачимо наслідки. Ця робота почалась багато місяців тому. І це заслуга інших людей. Які вміють в довге планування.
У Федорова є сильні особливості. Він все робить швидко. Він все намагається робити просто. І він все хоче робити ефективно.
Це дуже круто і дуже гарно працює коли треба створити щось принципово нове. Новий продукт. Під себе побудувати структуру.
Дрони, діджиталізація, цифровізація і те, чого нема. Навколо чого нема вже готової НЕправильної системи.
Дивіться. Армія вже два рази вигравала час для держави.
В 22-23 році, армія прийняла перший удар і тримала, щоб держава мобілізацію, підготувала резерви, заміну тим хто воював з 22, технічну перевагу. Оперативним резервом, добровольцями, махновщиною, ручним управлінням.
Держава не скористалась цим.
24-25 роки армія вигризала час для держави для мобілізації і підготовку заміни. Для технічного розвитку. Для нарощування технічної переваги. І це були дуже важкі часи, які потребували складних рішень.
Частково держава не скористалась цим. Питання з мобілізацією і СЗЧ залишилось.
Але технічний розвиток є.
Федоров зайшов в МО.
Як тільки з'являється система, з'являється спротив системи. Як тільки не виходить "швидко", інтерес до цього падає. Як тільки втрачається вірогідність ефективності, йде переключення на інші речі. Тобто ламати, добивати, будувати в умовах саботажу, продавлювати... Не виходить кам'яна квітка. Те що не зрозуміло і нема часу вивчати - "погано".
Це просто брак досвіду, молодість і терміни "все на вчора".
Федоров мав вирішити проблему з мобілізацією і ТЦК. Як тільки зрозумів, що це не швидко і складно, тема просто почала ігноруватись.
Федоров мав вирішити проблему з бусифікацією. Пам'ятаєте анонси що все має цифровий слід, всім "ухилянтам" перекриють кисень і вони підуть в ТЦК? Не пішли.
Федоров мав вирішити проблему з СЗЧ. Крім чергового об'явлення що можна повернутись, нічого не змінилось. Бо прорахунки що проблема в повернені через штурмові підрозділи була помилкова. Стримувало це від сили 10%. Бо ніхто не збирався повертатись. І не збирається. Люди не йдуть в СЗЧ. Більшість дезертирує. Бо не збирається служити. Хочуть ховатись і чекати амністію.
Федоров мав вирішити проблему з контрактами, строками служби, ГЗ. Типу справедливо.
Але підійшли до цього питання максимально криво. Математично і бездушно. Де більше всього втрат? В штурмовиках? Підняти їм ДГВ. При цьому порізати ДГВ всім на кому тримається життєдіяльність та боєздатність піхоти. Всіх вирішили грошима заманити і піхоту? Вибачте, але це так не працює. Гроші вже не вирішують ці питання. Бо є дуже багато ризиків, на які МО не звертає уваги і не зважає через брак розуміння та досвіду.
Федоров анонсував зміни в підготовці, зміни для інструкторів і зміни для сержантського корпусу. Я нижче напишу, але тим що зробили, вони поховали ефективні навчальні центри які створені після 22 року. Їх просто не стане. Люди підуть.
