Тепер SaaS — це не Software, а Sperm as a Service.
100 біологічних дітей. 12 країн.
Павел Дуров перетворив своє ДНК на масштабований актив.
Було:
— «високоякісний донорський матеріал»
Стало:
— дефіцитний ресурс + opportunity
Дуров побачив демографію як нерентабельний ринок із поганим менеджментом — і зайшов туди як фаундер.
✔️ Безкоштовний «вхід»
✔️ Жорсткий відбір реципієнтів (IQ, стабільність, здоровʼя)
✔️ Географічна диверсифікація
✔️ Zero emotions, full scalability
Це вже не батьківство — це франшиза генів.
Дистрибуція інтелекту за SaaS-моделлю.
Навіть спадщина — не заповіт, а смарт-контракт:
IF DNA_match = true
AND time_passed = 30 років
→ unlock capital
Алгоритм замість сімейної драми.
Фактично, Дуров прибрав з процесу створення життя найдорожчий елемент — людські стосунки.
А те, що не скейлиться, — відсікається.
І тут головне інвестпитання 👇
Це:
• 🚀 long-term bet на інтелект людства
чи
• 🧪 надто холодна оптимізація того, що не повинно бути стартапом?
Як думаєш:
це visionary move чи over-engineering життя?
January 3, 2026 329 2