♻️Трохи про визначення розміру збитків в договорі та їх доведення (початок)
Постанова КГС ВС від 25.10.2024 у справі № 915/546/21
💢69. Приписи ч.2 ст.6 та ст.627 ЦК визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.
🕹️72. Позовні вимоги за первісним позовом у цій справі стосуються стягнення збитків та обґрунтовані невиконанням відповідачем умов Договору в частині своєчасної поставки зерна, внаслідок чого, відповідно до п.8.1 Договору та додатку №1 до нього, ФГ "АГРОСТАР+" має відшкодувати понесені покупцем збитки у розмірі 150% вартості товару, який мав бути поставленим.
📝73. Пунктом 8.1 Договору передбачено, що у разі порушення зобов`язання постачальника щодо передачі товару у встановлений строк також настають, зокрема, такі правові наслідки, встановлені цим договором: постачальник зобов`язаний протягом 10 календарних днів після настання строку передачі товару, встановленого у додатку №1 до цього договору згідно пп.2.1.2 Договору, відшкодувати покупцю понесені ним збитки; сторони також дійшли до взаємної згоди, що у зв`язку з невиконанням постачальником умов цього договору щодо поставки (передачі) товару покупцю розмір збитків покупця складає 150% вартості товару, який мав бути поставлений за цим договором згідно умов, вказаних у додатку №1 до цього договору, розрахованої від ціни, визначеної в довідці Аграрної біржі/або іншої Товарної біржі, визначеної покупцем, про ціни на зернові культури врожаю 2020 року, що діяли на останній день поставки (вказаний у додатку №1 до цього договору); підписанням цього Договору сторони погоджуються з таким порядком відшкодування та розміром збитків, які підлягають відшкодуванню.
📍79. Отже, сторони можуть домовитися в договорі про конкретний розмір збитків, що буде виплачуватися в разі порушення її цивільного права. Це відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст.6 ЦК.
✏️95. ВС зазначає, що у спірних правовідносинах, позивач, звертаючись до суду, має довести факт порушення зобов`язання, причинно-наслідковий зв`язок, а також настання обставин завдання йому збитків, а наявність вини, у разі вчинення стороною порушення договору, презюмується в силу приписів ст.614 ЦК.
📌96. Тобто, незалежно від узгодження сторонами в умовах договору твердого розміру збитків, доведення позивачем факту завдання збитків є обов`язковим і передбачає, зокрема, доведення їх дійсного розміру. Саме факт завдання збитків відрізняє правовий інститут збитків від інституту неустойки, для якої має значення лише обставина порушення зобов`язання, без необхідності встановлювати чи було таким порушенням завдано збитків.
🔍97. Водночас, оскільки в умовах договору фактично було відображено ймовірний конкретно визначений розмір збитків, які можуть бути завдані покупцю внаслідок неналежного виконання договору продавцем, і сторони зобов`язання погодили сплату продавцем збитків саме в такому розмірі, встановлення факту завдання збитків у іншому розмірі (більшому або меншому) ніж тверда сума, яка була узгоджена сторонами, не зумовлює стягнення збитків у іншому розмірі, ніж встановлено у договорі.
🔗100. При цьому, суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що, погодження сторонами в договорі порядку визначення розміру збитків та їх твердого розміру жодним чином не нівелює обов`язку кредитора довести повний склад цивільного правопорушення як підстави для застосування такої форми майнової відповідності, як відшкодування збитків, та не вказує на можливість автоматичного/безумовного стягнення зазначеної суми збитків.
