Олександр народився 26 серпня 1978 року в селі Клюси на Чернігівщині. Більшу частину життя він прожив у Рогізках, де створив сімʼю й працював учителем фізкультури.
Та 2014 року чоловік отримав повістку й змінив спортзал на окопи: пройшов бої за Станицю Луганську, Зайцеве, Вуглегірськ і Дебальцеве.
Повернувшись, він казав сімʼї, що ще вирушить на війну. Так і сталося — з початком відкритого вторгнення боронив Чернігів, Авдіївку й Старомайорське.
У липні 2024 року військового перекинули на Курщину.
“Своїх [дітей] я вже трохи виростив, тепер буду стояти за малих”, — відповідав він на прохання дружини втекти з армії.
17 жовтня 2024 роки Олександр загинув. Поховати його вдалося цього року — раніше військового вважали зниклим безвісти.
Рідні просять надати йому звання Героя України. Підтримати їх можна, підписавши петицію.
Більше читайте в некролозі.
Вічна памʼять
📸з архіву сім’ї
