📖 Біблійний огляд / KCOC: post #683 — TG.ME

Добрий день, дорогі брати та сестри! Вибачте, будь ласка, за паузу, пов’язану в більшій мірі з відпусткою. Продовжимо розгляд 1-го послання Петра 2-го розділу: «Отже, для вас, які вірите, – дорогоцінність, а для тих, хто не вірить, – камінь, яким знехтували будівничі. Він став наріжним каменем, і каменем спотикання, і скелею спокуси! Вони спотикаються, не вірячи в Слово; на це вони й поставлені» (1Пт.2:7-8) Щоб нагадати, минулі рази ми розглядали попередні три вірші, контекст яких: Христос – це живий Камінь, коштовний Камінь, наріжний Камінь та вибраний Камінь і тому апостол Петро закликає – «приходьте до Нього – живого коштовного Каменя, знехтуваного людьми, але вибраного Богом» (1Пт.2:4), а ми - «немов живе каміння, збудовуйтеся в духовний дім» (1Пт.2:5). Апостол Петро пише християнам, які переживають важкі часи, коли вірити в Христа небезпечно для життя, гоніння на державному рівні. Очевидно, апостол Петро хоче підтримати своїх братів та сестер, нагадати: 1) Христос – це головна вічна опора життя - «живий Камінь»; 2) Христос – це головний скарб життя – «коштовний Камінь»; 3) Христос – це головне мірило життя – «наріжний Камінь»; 4) Христос – це єдиний шлях примирення з Богом – «вибраний Камінь». Але ж у важкі часи часто буває дуже страшно, дуже важко переносити страждання, починають лізти в голову різні думки про «полегшення ситуації та компроміси», «різні сумніви», «різні питання без відповіді», «сірі зони» і т.д. Характерним в цьому сенсі є Псалом 73:2-8: «А я ледь не спіткнувся, – мало не послизнулися мої ноги. Адже я позаздрив зарозумілим, побачивши добробут нечестивих. Вони не зазнають жодних страждань до самої смерті; їхні тіла здорові. Серед людей, які важко працюють, їх нема, і злидні звичайних людей їх не торкаються. Тому гординя стала для них намистом, вони наряджаються в насильство, наче в одежу. Їхні очі запливли жиром, а серця переповнені примарними мріями. Глузуючи, вони висловлюються підступно, – бундючно, погрожуючи насильством». А якщо не триматись так ретельно віри в Христа? А якщо не жити по Христу, а дати собі волю жити як хочеться? А якщо піти на компроміси з гріхом задля власної безпеки? І т.д. Ось чому апостол Петро показує, що буде, якщо не вірити в Христа: «Отже, для вас, які вірите, – дорогоцінність, а для тих, хто не вірить, – камінь, яким знехтували будівничі. Він став наріжним каменем, і каменем спотикання, і скелею спокуси! Вони спотикаються, не вірячи в Слово; на це вони й поставлені» (1Пт.2:7-8) 1. «камінь, яким знехтували будівничі» (1Пт.2:7) Віра визначає нашу систему цінностей. А система цінностей сформує наші почуття, мислення, бажання, волю, рішення та дії. Система цінностей – глибинний пласт нашої душі. Для віруючих Христос – «дорогоцінність», для невіруючих – щось не цінне, не важливе, чим можна «знехтувати». Це велика трагедія невіруючих! Без Христа – це шукати щастя там, де його немає. Без Христа – це шукати втіху там, де її немає. Без Христа – це шукати мир там, де його немає. Без Христа – це шукати здоровий глузд там, де його немає. Без Христа – це шукати мудрість там, де її немає. 2. «Він став наріжним каменем, і каменем спотикання, і скелею спокуси!» Апостол Петро використовує ці словосполучення як цитати з Старого завіту: «Господа Саваота – Його свято шануйте! Його Одного вам слід боятись і перед Ним вам треба тремтіти! Він буде Святилищем (для вірних), і каменем спотикання, – скелею спокушення для обох царств Ізраїлю, пасткою і сильцем для мешканців Єрусалима. Чимало з них через це спотикнуться і впадуть розбитими, – заплутавшись у сітях, будуть упіймані» (Іс.8:13-15) #Важний #1Петра